Випуск 24
Енергетичні реформи
Щотижневий підсумок подій та рішень в сфері енергетики
29 жовтня - 4 листопада
29 жовтня - 4 листопада
Грошей немає, всі тримаються. Цього опалювального сезону головні суперечки ведуться навколо грошей — їх усім катастрофічно бракує, і на всі необхідні проекти не вистачає. Ми оптимісти, як завжди, і тут теж бачимо позитив. Коли стає зрозуміло, що грошей мало, — починається серйозна розмова про ефективність їх використання. Куди краще скеровувати — на субсидії чи на енергоефективність? Як краще інвестувати у власний видобуток? Хто має заплатити (і як, і коли) за борги постачальників тепла, які накопичувалися роками? Всі ці питання якось дуже тихенько ховалися всі попередні роки. Час знаходити відповіді. Часу мало — платіжки з новими сумами от-от надійдуть.
1
Дані Держенергоефективності.
#ДОСИТЬ СПАЛЮВАТИ ГРОШІ
Треба один раз вкласти кошти в енергоефективність, а не щороку витрачати на субсидії — заявив Віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко цього тижня. Але проект бюджету на 2017 рік позбавлений такої логіки. Там достатньо коштів на покриття субсидій, але немає на "теплі кредити".
"Теплі кредити" — єдина державна програма, яка працювала цього року в царині енергетики. В Держенергоефективності стверджують, що господарства які ними скористалися, зменшили суми у своїх платіжках ледь не вдвічі. Наступного року програму має замінити "Фонд енергоефективності", але він запрацює не раніше пізньої весни. Тому з січня державні інвестиції в утеплення та економію зупиняться.
Громадські організації обіцяють відстоювати ідею "теплих кредитів", наступного вівторка будуть обговорювати як виходити з ситуації https://www.facebook.com/events/1610598792576675/
Треба один раз вкласти кошти в енергоефективність, а не щороку витрачати на субсидії — заявив Віце-прем'єр-міністр Геннадій Зубко цього тижня. Але проект бюджету на 2017 рік позбавлений такої логіки. Там достатньо коштів на покриття субсидій, але немає на "теплі кредити".
"Теплі кредити" — єдина державна програма, яка працювала цього року в царині енергетики. В Держенергоефективності стверджують, що господарства які ними скористалися, зменшили суми у своїх платіжках ледь не вдвічі. Наступного року програму має замінити "Фонд енергоефективності", але він запрацює не раніше пізньої весни. Тому з січня державні інвестиції в утеплення та економію зупиняться.
Громадські організації обіцяють відстоювати ідею "теплих кредитів", наступного вівторка будуть обговорювати як виходити з ситуації https://www.facebook.com/events/1610598792576675/
2
#ВІДДАЙТЕ ГРОШІ ЛЮДЯМ
Серію колонок з такою назвою написали для Українського кризового медіа-центру експерти провідних аналітичних центрів країни.
Вони звертають увагу, що саме кошти, які виділяються у вигляді субсидії є найкращим джерелом для інвестицій в енергоефективність. Субсидії самі по собі лише присипляють потребу в змінах, і є можливості поступового переходу з радянської системи "держава захищає" до європейської "держава створює можливості".
Звісно, робити це потрібно буде поступово, адже в нас на межі енергетичної бідності більше половини домогосподарств.
Серію колонок з такою назвою написали для Українського кризового медіа-центру експерти провідних аналітичних центрів країни.
Вони звертають увагу, що саме кошти, які виділяються у вигляді субсидії є найкращим джерелом для інвестицій в енергоефективність. Субсидії самі по собі лише присипляють потребу в змінах, і є можливості поступового переходу з радянської системи "держава захищає" до європейської "держава створює можливості".
Звісно, робити це потрібно буде поступово, адже в нас на межі енергетичної бідності більше половини домогосподарств.
3
ХТО ЗАПЛАТИТЬ ЗА БЕНКЕТ ?
Галузь теплоенергетики оздоровлять — Верховна Рада прийняла закон «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості підприємств теплоенергетики та підприємств водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» — ось ще одна заява Мінрегіонбуду.
Проблема вкрай складна — теплопостачальні організації накопичили мільярдні борги за газ за попередні роки. Консенсусу що це за борги немає. Хтось каже вони є наслідком безгосподарності, хтось — що наслідком адміністративно занижених цін для населення (а відтак – і для теплокомуненерго).
Рішення полегшить роботу компаніям, в яких арештовані рахунки, але до справжнього наведення порядку в сфері розрахунків за тепло ще дуже далеко.
Аналіз ухваленого закону від громадської мережі ОПОРА тут https://goo.gl/HcTEXm
Галузь теплоенергетики оздоровлять — Верховна Рада прийняла закон «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості підприємств теплоенергетики та підприємств водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» — ось ще одна заява Мінрегіонбуду.
Проблема вкрай складна — теплопостачальні організації накопичили мільярдні борги за газ за попередні роки. Консенсусу що це за борги немає. Хтось каже вони є наслідком безгосподарності, хтось — що наслідком адміністративно занижених цін для населення (а відтак – і для теплокомуненерго).
Рішення полегшить роботу компаніям, в яких арештовані рахунки, але до справжнього наведення порядку в сфері розрахунків за тепло ще дуже далеко.
Аналіз ухваленого закону від громадської мережі ОПОРА тут https://goo.gl/HcTEXm
4
МОЖЛИВОСТІ ЗАМІСТЬ ПОДАРУНКІВ
4 листопада набуває чинності "Паризька кліматична угода", покликана зупинити глобальне потепління. Здебільшого через зменшення викидів у повітря. Насамперед — через зменшення викидів у секторі енергетики.
Для України це складна угода: ми не отримаємо ні грошей, ні зобов'язань. Лише можливості.
Як вияснили експерти на спеціальному брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, Паризька угода відкриває дорогу для інвестицій. Але для цього потрібна відкрита економіка та ухвалена енергетична стратегія до 2050-го року.
Приз не лише інвестиції та розвиток. Україна цього року стала лідером за кількістю смертей, спричинених викидами повітря.
Звіт з дискусії http://uacrisis.org/ua/48976-parizka-ugoda
4 листопада набуває чинності "Паризька кліматична угода", покликана зупинити глобальне потепління. Здебільшого через зменшення викидів у повітря. Насамперед — через зменшення викидів у секторі енергетики.
Для України це складна угода: ми не отримаємо ні грошей, ні зобов'язань. Лише можливості.
Як вияснили експерти на спеціальному брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі, Паризька угода відкриває дорогу для інвестицій. Але для цього потрібна відкрита економіка та ухвалена енергетична стратегія до 2050-го року.
Приз не лише інвестиції та розвиток. Україна цього року стала лідером за кількістю смертей, спричинених викидами повітря.
Звіт з дискусії http://uacrisis.org/ua/48976-parizka-ugoda
«Якщо бізнес займається енергетикою, яка не відповідає світовим стандартам — потрібно сказати їм, що за 5 років вони просто не зможуть працювати, і у них є час перебудуватися. Влада повинна визначати кліматичні пріоритети не лише на рівні стратегічних документів — це має бути стала політика і зрозумілі правила гри»
Алекс Рябчин
Народний депутат України
5
ЦІНА ЕЛЕКТРИКИ: РОЗВИТОК ЧИ БОРГИ ОЛІГАРХА?
Втім, поки що до серйозної розмови про майбутнє влада не готова. Навряд чи можна обговорювати перспективи вугільної електрогенерації поки її супроводжують скандали навколо ціни.
Цього тижня чергову серію запитань до НКРЕКП та уряду ставили народні депутати та експерти, які вважають, що всі ми сплачуємо не тільки за електрику, але і за борги компаній Ріната Ахметова.
Колишній член НКРЕКП Андрій Герус навіть подав позов до суду з вимогою відмінити теперішній спосіб визначення ціни на вугілля (відомий як "Роттердам+")
Яким би не було рішення суду, є очевидним, що урядовці та регулятор мають детальніше пояснити, хто і як заробляє на вугіллі.
http://uacrisis.org/ua/48787-rotterdam
Відповідь відомого публіциста та політолога Володимира Цибулька навряд чи можна назвати "детальним поясненням"...
Втім, поки що до серйозної розмови про майбутнє влада не готова. Навряд чи можна обговорювати перспективи вугільної електрогенерації поки її супроводжують скандали навколо ціни.
Цього тижня чергову серію запитань до НКРЕКП та уряду ставили народні депутати та експерти, які вважають, що всі ми сплачуємо не тільки за електрику, але і за борги компаній Ріната Ахметова.
Колишній член НКРЕКП Андрій Герус навіть подав позов до суду з вимогою відмінити теперішній спосіб визначення ціни на вугілля (відомий як "Роттердам+")
Яким би не було рішення суду, є очевидним, що урядовці та регулятор мають детальніше пояснити, хто і як заробляє на вугіллі.
http://uacrisis.org/ua/48787-rotterdam
Відповідь відомого публіциста та політолога Володимира Цибулька навряд чи можна назвати "детальним поясненням"...
6
ГАЗОВА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ: ЗА ЧИЇ ГРОШІ?
Цього тижня нарешті завершилася інтрига з появою в Україні нового інвестора, який мав би вкласти кошти в розробку Юзівського газового родовища.
Уряд відмовив компанії, яка влітку виграла відповідний конкурс. В політиків та громадських організацій виникла маса питань і до конкурсу, і до переможця
"Державницьким рішенням" назвали розв'язку інтриги в "Народному фронті" , привітали і в асоціації газовидобувних компаній.
Тепер інтрига стала ще заплутанішою: як залучити інвестора в країну, де інвестиційні конкурси на видобуток проходять настільки непрозоро (до ухвалення рішення) і викликають такий розголос після?
"Наразі нема черги інвестувати великі гроші в Україну і спеціально у ризиковані проекти", — стверджує представник компанії Ярослав Кінах.
Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній Роман Опімах більш оптимістичний. В своїй колонці для "Економічної правди" він пише що ми можемо стати незалежними від Росії до 2020 року. За умови запровадження більш ефективної системи оподаткування.
Цього тижня нарешті завершилася інтрига з появою в Україні нового інвестора, який мав би вкласти кошти в розробку Юзівського газового родовища.
Уряд відмовив компанії, яка влітку виграла відповідний конкурс. В політиків та громадських організацій виникла маса питань і до конкурсу, і до переможця
"Державницьким рішенням" назвали розв'язку інтриги в "Народному фронті" , привітали і в асоціації газовидобувних компаній.
Тепер інтрига стала ще заплутанішою: як залучити інвестора в країну, де інвестиційні конкурси на видобуток проходять настільки непрозоро (до ухвалення рішення) і викликають такий розголос після?
"Наразі нема черги інвестувати великі гроші в Україну і спеціально у ризиковані проекти", — стверджує представник компанії Ярослав Кінах.
Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній Роман Опімах більш оптимістичний. В своїй колонці для "Економічної правди" він пише що ми можемо стати незалежними від Росії до 2020 року. За умови запровадження більш ефективної системи оподаткування.
7
ПОЧИТАТИ
Почитати цього тижня радимо дослідження соціологічної групи "РЕЙТИНГ", які серед іншого запитали людей: "А чи плануєте Ви утеплюватися"? Планують. І прекрасно розуміють, що це дає. Саме тому питання державного фінансування в утеплення є вкрай важливим.
Почитати цього тижня радимо дослідження соціологічної групи "РЕЙТИНГ", які серед іншого запитали людей: "А чи плануєте Ви утеплюватися"? Планують. І прекрасно розуміють, що це дає. Саме тому питання державного фінансування в утеплення є вкрай важливим.
© Український кризовий медіа-центр за підтримки фонду "Відродження"
