Випуск 21
Енергетичні реформи
Щотижневий підсумок подій та рішень в сфері енергетики
8 - 14 жовтня
8 - 14 жовтня
Прийшли холоди, опалювальний сезон розпочався. Навколо – гарячі суперечки про те, чи вистачить нам вугілля і газу. Ми ж цього тижня нагадуємо про те, як варто економити. Йдеться не про перехід на опалення дровами і навіть не про утеплення. Ми все більше усвідомлюємо, що найкращу економію енергоресурсів може забезпечити спільна робота всіх: споживачів, місцевої влади, постачальників, урядовців та політиків. З єдністю в нас, в Україні, не дуже. Але ми оптимістично налаштовані і сподіваємося, що саме суперечки призведуть до спільного бачення. В сьогоднішньому випуску трохи посилань на матеріали, які дозволять краще розуміти суть цих суперечок.
1
Дані Мінрегіонбуду
СУПЕРЕЧКА ПРО ЕФЕКТИВНІСТЬ
Не втомлюємося нагадувати, скільки газу, тепла та грошей ми втрачаємо щодня через неефективні мережі та будинки. Щоб вирішити проблему потрібна повноцінна державна програма, яку сьогодні збирають із клаптиків. "клаптикові" реформи – така ж проблема, як і "клаптикове утеплення" , але навіть за такими потрібно стежити.
Ось що важливого буде наступного тижня:
Геннадій Зубко презентує законопроект «Про фонд енергоефективності» на масштабному форумі 18-го жовтня. Фонд енергоефективності — єдина поки урядова ініціатива на наступний рік, і від її успіху залежить як ми підготуємося до опалювального сезону 2017-2018. Звикаємо до довготермінового планування.
У Верховній раді України розглядатимуть законопроекти про енергоефективність будівель та про комерційний облік (який є основою для будь-якого проекту оптимізації). Деталі — в інфографіці.
Уряд нарешті затвердив законопроект, який покликаний врегулювати боргову кризу теплокомуненерго. Виробники тепла винні за газ, бюджет винен виробникам, і поки чиновники шукають вихід ні в кого немає грошей на оновлення мереж. Мережа ОПОРА вважає що урядовий законопроект зможе зрушити проблему з "мертвої точки" https://goo.gl/AgWDtk
Не втомлюємося нагадувати, скільки газу, тепла та грошей ми втрачаємо щодня через неефективні мережі та будинки. Щоб вирішити проблему потрібна повноцінна державна програма, яку сьогодні збирають із клаптиків. "клаптикові" реформи – така ж проблема, як і "клаптикове утеплення" , але навіть за такими потрібно стежити.
Ось що важливого буде наступного тижня:
Геннадій Зубко презентує законопроект «Про фонд енергоефективності» на масштабному форумі 18-го жовтня. Фонд енергоефективності — єдина поки урядова ініціатива на наступний рік, і від її успіху залежить як ми підготуємося до опалювального сезону 2017-2018. Звикаємо до довготермінового планування.
У Верховній раді України розглядатимуть законопроекти про енергоефективність будівель та про комерційний облік (який є основою для будь-якого проекту оптимізації). Деталі — в інфографіці.
Уряд нарешті затвердив законопроект, який покликаний врегулювати боргову кризу теплокомуненерго. Виробники тепла винні за газ, бюджет винен виробникам, і поки чиновники шукають вихід ні в кого немає грошей на оновлення мереж. Мережа ОПОРА вважає що урядовий законопроект зможе зрушити проблему з "мертвої точки" https://goo.gl/AgWDtk
2
Ціна на електроенергію, яку виробляють теплові станції. Джерело: "Наші гроші"
СУПЕРЕЧКА ПРО ЦІНУ НА ЕЛЕКТРИКУ
Коли ми платимо за електроенергію — хто отримує надприбутки? Судячи з даних, які оприлюднили в ДП "Енергоринок" (і які порівняли колеги з "Наші гроші"), підвищені ціни на електроенергію допомогли тепловим електростанціям, що належать Ринату Ахметову. У який спосіб ці гроші використовують — знову суперечка.
Андрій Герус, колишній член НКРЕКП, не втомлюється пояснювати, що це —переплата з боку споживачів. Зокрема за борги, які компанія ДТЕК (власник теплоелектростанцій) колись брала в борг у валюті.
В самому ДТЕК не погоджуються: стверджують, що закладена раніше в тариф ціна разом з відключеними на ремонт блоками атомних електростанцій змушували ТЕС постачати електрику за ціною нижчою від собівартості. Кажуть також, що розкритикована формула "Роттердам+" не покриває ціни антрациту, який доводиться купувати за кордоном (у такий спосіб пробують замінити антрацитне вугілля з непідконтрольних територій). Генеральний директор компанії також поскаржився на відсутність коштів на оновлення обладнання. За словами Віталія Бутенка, технологічний ресурс зношено на 95%.
Знаходження додаткових грошей на оновлення в такій ситуації – неможлива місія, поки в країні нарешті не заіснує повноцінна енергетична стратегія. Її пишуть вже багато років.
Коли ми платимо за електроенергію — хто отримує надприбутки? Судячи з даних, які оприлюднили в ДП "Енергоринок" (і які порівняли колеги з "Наші гроші"), підвищені ціни на електроенергію допомогли тепловим електростанціям, що належать Ринату Ахметову. У який спосіб ці гроші використовують — знову суперечка.
Андрій Герус, колишній член НКРЕКП, не втомлюється пояснювати, що це —переплата з боку споживачів. Зокрема за борги, які компанія ДТЕК (власник теплоелектростанцій) колись брала в борг у валюті.
В самому ДТЕК не погоджуються: стверджують, що закладена раніше в тариф ціна разом з відключеними на ремонт блоками атомних електростанцій змушували ТЕС постачати електрику за ціною нижчою від собівартості. Кажуть також, що розкритикована формула "Роттердам+" не покриває ціни антрациту, який доводиться купувати за кордоном (у такий спосіб пробують замінити антрацитне вугілля з непідконтрольних територій). Генеральний директор компанії також поскаржився на відсутність коштів на оновлення обладнання. За словами Віталія Бутенка, технологічний ресурс зношено на 95%.
Знаходження додаткових грошей на оновлення в такій ситуації – неможлива місія, поки в країні нарешті не заіснує повноцінна енергетична стратегія. Її пишуть вже багато років.
"Наша енергетична стратегія, над якою ми працюємо і плануємо завершити цю роботу до кінця цього року, передбачає, що ми маємо менше споживати енергоресурсів і робити це більш ефективно і збільшувати власне виробництво енергоресурсів для того, щоб наша країна була незалежною.
Володимир Гройсман
прем'єр-міністр України
3
СУПЕРЕЧКА ПРО ТРУБУ
Труба — багатозначне поняття. Вона може настати нашій газотранспортній системі, якщо Росії вдасться реалізувати якийсь з планів щодо побудови обхідних потоків газу до Європи. Це буде дорого та економічно невигідно, але північний сусід часто ухвалює дорогі та невигідні рішення, щоб зробити Україну залежною.
Цього тижня російський Президент ще раз домовився про "Турецький потік" з турецьким колегою. Ось аналіз того, скільки це коштує Москві, від одного з небагатьох незаангажованих російських експертів Михайла Крутіхіна https://goo.gl/l44dt2
Українські та іноземні експерти стверджують, що лише послідовна позиція влади нашої країни щодо реформ може продемонструвати ЄС просту річ: з Україною працювати вигідніше і безпечніше. І тільки це вбереже українську ГТС від труби.
Труба — багатозначне поняття. Вона може настати нашій газотранспортній системі, якщо Росії вдасться реалізувати якийсь з планів щодо побудови обхідних потоків газу до Європи. Це буде дорого та економічно невигідно, але північний сусід часто ухвалює дорогі та невигідні рішення, щоб зробити Україну залежною.
Цього тижня російський Президент ще раз домовився про "Турецький потік" з турецьким колегою. Ось аналіз того, скільки це коштує Москві, від одного з небагатьох незаангажованих російських експертів Михайла Крутіхіна https://goo.gl/l44dt2
Українські та іноземні експерти стверджують, що лише послідовна позиція влади нашої країни щодо реформ може продемонструвати ЄС просту річ: з Україною працювати вигідніше і безпечніше. І тільки це вбереже українську ГТС від труби.
На самом деле анбандлинг – это не столько правильное реформирование "Нефтегаза", сколько тест на зрелость. Демонстрация способности руководства Украины, правительства, поменять газовый рынок в целом и промоутировать конкуренцию. А значит привлекать новых игроков на него. Только так мы можем послать правильные сигналы нашим западным партнерам, в том числе и европейским энергетическим компаниям. Что украинский газовый рынок действительно либерализуется и участие в нем —это шанс для повышения собственной капитализации. Пожалуй, это самый действенный способ противостоять ключевым вызовам Украины, в первую очередь, реализации проекта "Норд Стрим -2" и "Турецкий поток". Главный элемент – показать, что украинский газовый сектор — это возможности для развития, а "Норд Стрим-2" и "Турецкий поток" — угроза для капитализации и сплошные риски.
Михайло Бно-Айріян
Експерт, екс-глава Департаменту стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства енергетики та вугільної промисловості
Я написал пять указателей. Когда они будут выполнены, я смогу сказать, что энергетическая безопасность Украины есть. Это когда мы впервые увидим экспорт газа из Украины, когда Украина будет производить свой газ и иметь потенциал - не обязательно огромный - для экспорта газа. Второй указатель - по электричеству. Когда Украина начнет импортировать из европейских стран электроэнергию в нужных ситуациях. Пока такого нет. Третий - уголь. Когда потребление антрацита значительно уменьшится. Это тоже повысит энергобезопасность Украины. Четвертое - это энергоэффективность. Когда она будет на уровне Польши, я буду спокоен. И последний - возобновляемая энергетика. Когда Украина выполнит свою цель получить 11% своей энергии из возобновляемых источников
Торстен Воллер
Керівник енергетичної секції групи підтримки України в Європейській Комісії
4
ПОЧИТАТИ
На вихідних можна переглянути також черговий підсумковий звіт про хід енергетичних реформ, зроблений низкою експертів: «ДІКСІ ГРУП», Громадянська мережа «ОПОРА»,
Всеукраїнська громадська організація «Енергетична Асоціація України», Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», асоціація «Європейсько-Українське енергетичне агентство». https://goo.gl/Pkamcb
На вихідних можна переглянути також черговий підсумковий звіт про хід енергетичних реформ, зроблений низкою експертів: «ДІКСІ ГРУП», Громадянська мережа «ОПОРА»,
Всеукраїнська громадська організація «Енергетична Асоціація України», Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», асоціація «Європейсько-Українське енергетичне агентство». https://goo.gl/Pkamcb
Україна не продовжила енергетичні реформи в тому ж темпі, як упродовж минулого періоду. В документі знову йдеться про те, що Україна залишається однією з трьох країн Енергетичного Співтовариства, які все ще мають перенести в законодавство директиви про енергетичні характеристики будівель та про енергетичний сервіс. Нашу державу згадали серед списку тих, хто також досі не спромігся перенести в національне законодавство європейське регулювання електроенергетичних ринків. На додачу до вже описаних недоліків, увага в документі також зосереджена не можливій в майбутньому невдачі з виконанням зобов'язань з «анбандлінгу», а також з прийняттям закону про енергетичний регулятор.
© Український кризовий медіа-центр за підтримки фонду "Відродження"
