Підняття ціни на електроенергію для підприємств стало ключовою темою тижня. Знову розгорілися суперечки щодо необхідності такого кроку. НКРЕКП стверджують, що його уникнути неможливо, деякі експерти — що його ухвалено виключно для отримання надприбутків тепловою генерацією, виробниками генераторів та власниками обленерго. Проблема зникне лише тоді, коли в Україні ціни визначатиме ринок, а не чиновники на основі формул та собівартості генерації. Поки що конкуренції в генерації електроенергії немає — погляньте на результати профільної дискусії «DixiGroup».

До часу, коли конкуренція з'явиться, ще задовго – новий закон ухвалений в першому читанні, і до прийняття в цілому (не кажучи вже про запровадження) може пройти багато часу. Як це краще зробити, радилися в комітеті Верховної ради України, де експерти обговорювали перспективи нових правил.

Ключовий висновок обговорення — нова система взаємин на ринку електроенергії потребує незалежного регулятора, до якого є довіра і гравців ринку, і політиків, і людей. Приклад – спосіб, яким визначається заробіток для мереж. Іноземні експерти стверджують, що специфічний спосіб визначення прибутку допоміг свого часу оновити інфраструктуру в мережах. Він називається RAB регулювання, ви про нього чутимете ще не раз. Українські експерти повністю погодилися з теорією, але на практиці, стверджують, нові правила принесуть відчутну фінансову користь лише власникам обленерго. Головна проблема — довіра до регулятора НКРЕКП.

Більше матеріалів з круглого столу щодо закону http://ua-energy.org/post/62904
Детальна дискусія про проблеми ринку http://uacrisis.org/ua/47600-chesna-konkurentsiya
Колонка Юлії Усенко, експерта РПР https://goo.gl/KpvzcV
Колонка Андрія Геруса, незалежного експерта https://goo.gl/L9VQrs
Матеріали Дмитра Вовка, голови НКРЕКП з круглого столу щодо розвитку ринку електроенергії https://goo.gl/QJ9HPw

Власне, новий закон про регулятора, який визначає тарифи на послуги монополістів і навіть ціни на енергоресурси, не вирішить усіх проблем. Експерти, які зібралися на експрес-обговорення визнали, що його виконання необхідно ретельно контролювати. Серед основних точок контролю: процес ротації нових комісіонерів, відкриття інформації щодо структури тарифів та ціни на вугілля, формула визначення ціни на використання газових мереж.

Закон ще не поданий на підпис Президентові, але в разі набуття сили, він втратить можливість негайно змінювати членів Комісії. І хоч процес (і тривалість) ротації нових членів Комісії тривалий, і вплив Президента залишається досі, ухвалення закону – крок вперед.

Контроль над його виконанням — вкрай складна проблема. Для нього необхідні знання та вміння розбиратися в складних деталях. Хоч формально до НКРЕКП висунута вимога пояснювати свої рішення у такий простий спосіб, щоб зрозуміла навіть вчителька середньої школи. Сумнів щодо здатності неурядових експертів для такого контролю висловив лише колишній член НКРЕКП Андрій Герус. Втім, і він цього тижня презентував незалежну ініціативу захисту бізнесу від непомірних тарифів на електрику.

Звіт з експертної дискусії http://uacrisis.org/ua/47653-nkrekp-2

Ігри газових престолів —так минулого року називалося дослідження схем розкрадання в сфері українського видобутку газу. Презентація була задумана як викриття схем, що відійшли в минуле. Кілька останніх подій змушують задуматися, чи не стане вона підручником для правоохоронців. По-перше, продовжується скандал навколо визначення компанії, що добуватиме газ на Юзівській ділянці. Низка депутатів наполягає, що всі «прозорі процедури», про які говорить уряд, — фікція. По-друге проект «Наші гроші» з подивом ідентифікував на зйомках з аеропорту "Бориспіль" двох скандальних осіб. Народного депутата Кононенко, якого звинувачують у втручанні в бізнес-діяльність підприємств енергетики. Та Ігоря Ігнащенка , якого підозрюють в лобіюванні різних схем при попередніх урядах. Чоловіки дуже дружньо спілкувалися.

Може скластися враження (сподіваємося, хибне), ніби "єдина ціна" на газ українського видобування зацікавила не лише економістів, що знають як оздоровити економіку завдяки єдиним правилам. Але і людей, які знають, як на цій ціні заробити.

Не пропустіть також наш новий текст про тарифи на тепло.

Щоразу, коли ми платимо за опалення хочеться з'ясувати - а за що ми, власне, платимо? Нещодавно ухвалений закон про відкритість тарифів зобов'язує постачальників та регулятора – НКРЕКП – дуже детально пояснити: за що саме ми платимо.

Експерти Civil Network OPORA та проекту ЖИТЛО вирішили разом з Український кризовим медіа-центром детально проаналізувати тарифи на тепло одного монополіста – ПАТ "Київенерго", що постачає тепло більшості мешканців столиці. Питання яке ми собі ставили: чи може споживач (хай навіть підготований) розділити те, що відкрите, і те, що знаходиться в "сірій зоні" наших з вами витрат. Перевірили не лише сайт монополіста, але і його звіти, надані регулятору (величезний масив даних, який навіть експертам складно читати). Багато чого і справді відкрите. Але не все. Далеко не все. Експерти мають більше питань, ніж відповідей.

Але це не опис #зради , всі ці питання ретельно зібрані в кінці тексту. Ми віримо, що всі - і чиновники і бізнес - готові до відкритості. Тому на 11 жовтня запросили і НКРЕКП, і представників Київенерго до нас, в прес-центр Українського кризового медіа-центру . Щоб розповісти більше

http://energyreform.uacrisis.org/kyivteplo