Випуск 26
Енергетичні реформи
Щотижневий підсумок подій та рішень в сфері енергетики
12 - 18 листопада
Платіжки прийшли. І одразу стало видно, хто готувався до зими а хто — ні. Краще себе почували, звісно, люди які утеплили будинки та поставили лічильники. Дехто здивувався надзвичайно великим рахункам і пішов виясняти що сталося. Добра новина в цьому — ми нарешті почали рахувати скільки спожили, чому стільки і як зекономити. Ринкова ціна на газ була присвячена саме цьому. Як і наш тижневик: як зменшувати платіжки за допомогою ринкових механізмів?

1
ВІДДАЙТЕ ГРОШІ ЛЮДЯМ

Уряд та парламент повинні зробити висновки з досвіду минулих років і виділити кошти на проекти енергоефективності. З таким зверненням звернулися представники громадських організацій до Кабміну та Верховної Ради України.

Вони пропонують максимум коштів виділити саме на утеплення будинків: це дозволяє економити ресурси, створює додаткові робочі місця, вливає гроші в економіку.

Ми, наприклад, підрахували що за кошти, які призначені тепер для виплати вкладникам банку "Михайлівський" можна було би термомодернізувати невеликий район.

Держава ж поки заклала в бюджет 400 мільйонів гривень на продовження програми "теплих кредитів" і 400 мільйонів на "фонд енергоефективності".

ПОВНИЙ ТЕКСТ ЗАЯВИ
Представники громадських організацій звернулися до влади з відкритим листом, у якому закликають виділити бюджетні кошти на щорічну реалізацію державних програм енергоефективності в обсязі, який би відповідав реальному попиту, а також прийняти законопроекти, які дозволять запустити роботу Фонду енергоефективності та сприятимуть реформуванню житлово-комунальної галузі. Під зверненням підписалися Асоціація "Енергоефективні міста України", Громадянська мережа ОПОРА, Аналітичний центр "Діксі Груп", ГО "Екоклуб", ВГО "Національний екологічний центр України", Реанімаційний пакет реформ, ГО "Український Кризовий Медіа-центр", Аналітичний центр "Український Центр Європейської Політики".



Прем'єр-міністру України
Гройсману В.Б.
Першому віце-прем'єр-міністру – Міністру
економічного розвитку і торгівлі України
Кубіву С.І.
Віце-прем'єр-міністру – Міністру
регіонального розвитку, будівництва та
ЖКГ України
Зубку Г.Г.
Голові Державного агентства з
енергоефективності та енергозбереження
України
Савчуку С.Д.
Копія: Голові Комітету Верховної Ради
України з питань будівництва,
містобудування і житлово-комунального
господарства Скуратовському С.І.
Копія: В.о. Комітету Верховної Ради
України з питань паливно-енергетичного
комплексу, ядерної політики та ядерної
безпеки
Домбровському О.Г.

Шановний Володимире Борисовичу,
Шановний Сергію Івановичу,
Шановний Геннадію Григоровичу,
Шановний Сергію Дмитровичу,

Прозорість обговорення бюджетного процесу, продемонстрована Урядом та Парламентом в 2016 році, заслуговує визнання. Від імені цілої низки громадських організацій звертаємося до Вас з пропозицією: використати це для максимального посилення позитивних успішних прикладів використання державних коштів. Адже успішність реформ залежить не лише від наявності і доступності певних інструментів державної підтримки, але й від стабільності та постійності їх роботи.
Результати реалізації урядової програми "теплі кредити" за останні два роки стали успішним прикладом поступового формування дієвого інструменту підтримки енергофеективності. Він став реальним стимулом до дій і завоював довіру населення, попри недоліки початкового етапу його реалізації. На цьому сходяться і незалежні експерти, і активісти з енергоефективності з усіх регіонів держави. Водночас, з великою
стурбованістю громадськість сприйняла скорочення бюджетних асигнувань у 2017 році на цю програму.
У зв'язку з цим хочемо звернутися до Вас з проханням:

1. Ініціювати зміни до проекту Державного бюджету України на 2017 рік, щоб забезпечити достатнє фінансування енергоефективності у 2017 році. В останній редакції Проекту бюджету на наступний рік фінансування заходів з енергоефективності в житловому секторі скорочено з 893 млн грн у 2016 році до 800
млн грн1. Це не відповідає заявам Уряду та керівництва профільних комітетів Верховної Ради щодо пріорітетності політики енергоефективності в реформах ЖКГ та енергетики. Для досягнення помітного зниження споживання енергоресурсів за рахунок енергозбереження та енергоефективності, важливо передбачити виділення бюджетних коштів на щорічну реалізацію державних програм енергоефективності в обсязі, який би відповідав реальному попиту. Звертаємо також Вашу увагу на те, що значна частка грошей, виділених за програмою "теплих кредитів", повертається до бюджету в рамках того самого бюджетного року у вигляді сплачених податків в рамках ініційованих населенням проектів.

2. Просимо Уряд продовжити та вдосконалити програму "теплих кредитів", яка стала успішним прикладом ефективної підтримки дій населення для зниження свого енергоспоживання. Термін дії цієї державної цільової програми спливає наприкінці цього року. Пропонуємо продовжити цю Програму до 2020 року.
Плани Уряду з запуску Фонду енергоефективності є стратегічно правильним кроком, який тим не менше потребуватиме часу для запровадження і початку реальної роботи в регіонах. Існуюча ж Програма не повинна розглядатися як альтернатива Фонду, а скоріше як додатковий механізм державної підтримки, що підсилить загальний результат та довіру населення. При цьому важливо не допустити періоду, коли одна
структура вже не буде існувати, а інша ще не буде працездатною і забезпечити неперервність доступності цих державних інструментів. Окрім того, просимо Кабінет Міністрів внести необхідні зміни до Програми через
відповідну постанову Кабінету Міністрів України, зокрема:

– забезпечити верифікацію економії енергоресурсів внаслідок реалізацї проектів заходів, фінансованих "теплими кредитами";
– збільшити кількість банків-учасників.

Ми будемо раді долучитися до формування переліку необхідних змін до програми, щоб зробити її прозорішою та ефективнішою.

3. Уряду та Парламенту докласти зусиль, щоб запустити Фонд енергоефективності та прийняти супутнє законодавство якомога раніше. Без Фонду та забезпечення правового поля у сфері ЖКП та енергоефективності не може йти мови про масштабну модернізацію житлового сектору. Для цього необхідна активна спільна робота Уряду та Парламенту з залученням інших заінтересованих сторін, зокрема для доопрацювання та прийняття супутніх законопроектів:
● №4901 "Про комерційний облік комунальних послуг",
● №4941 "Про енергетичну ефективність будівель",
● №1581-д "Про житлово-комунальні послуги"
● "Про фонд енергоефективності" (розробляється).

Важливим завданням також залишається завершення роботи над фінальним варіантом Концепції Фонду: визначення суб'єктів та об'єктів фінансування, механізму управління, продуктів Фонду та їх дистрибуції, технічних питань тощо. Фонд енергоефективності, "теплі кредити" та інші механізми фінансової підтримки
населення можуть і мають діяти паралельно, забезпечуючи споживачеві можливість вибору між різними пропозиціями, а також розвиток конкуренції між банками. Ми маємо надію, що 2017-й рік стане роком енергоефективності в Україні: будуть розгорнуті програми підтримки населення, створений Фонд енергоефективності та забезпечене відповідне законодавче поле. Крім того, очікуємо, що Урядом будуть зроблені кроки до монетизації житлово-комунальних субсидій з метою створення стимулів для
залучення отримувачів субсидій до програм підтримки енергоефективності.

З повагою,

Асоціація "Енергоефективні міста України"
Громадянська мережа ОПОРА
Аналітичний центр "Діксі Груп"
ГО "Екоклуб"
ВГО "Національний екологічний центр України"
Реанімаційний пакет реформ
ГО "Український Кризовий Медіа-центр"
Аналітичний центр "Український Центр Європейської Політики"

Контактна особа:
Шумейко Анна
Національний екологічний центр України
Моб: +38(063)0684384
E-mail: [email protected]

Ми сподіваємося, що Фонд енергоефективності постане, Парламент його підтримає. І тут одразу у нас відкриється можливість – ще до 100 млн євро Європейська Комісія наповнить цей Фонд. Єдина умова – щоб ми разом напрацювали цей законопроект.

"Якщо, не дай Бог, ні, то ці 400 млн будуть перенесені на виплату "теплих" кредитів. З ініціативи Уряду ця програма була двічі продовжена. Вважаю, що її і далі потрібно підтримувати. Вона у фокусі".

Володимир Гройсман
Прем'єр-міністр України

2
ЩО ТУТ НАПИСАНО?

Цього тижня всі почали уважно звіряти цифри в рахунках зі своїм баченням того, як потрібно платити за тепло. Поки не сходиться, але це правильний процес: ми вчимося рахувати.

Пояснювати ж цифри – завдання тих, хто їх виставляє: виробників тепла.

Ось пояснення КИЇВЕНЕРГО https://goo.gl/XNE2NE

Роз'яснити тарифи приходив до Українського кризового медіа-центру і голова НКРЕ КП Дмитро Вовк. Він нагадав, що тарифи піднялися ще навесні, і що є три способи зменшити платіжку: субсидія, утеплення, розстрочка платежу.

"Зменшення ціни на газ" уряд не розглядає.

Старий середньозважений тариф складав 534 гривні за Гкал без ПДВ. Після внесення змін до тарифів і їх приведення до ринкового рівня, вони складають 1043 гривень / Гкал. Вони можуть різнитися від підприємства до підприємства, але середньозважений по Україні - 1043 гривень / Гкал. Як бачите, зміна відбулася трохи менше, ніж у два рази, і жодних підвищень в 3-6 разів, як зараз стверджують деякі ЗМІ, не було

Дмитро Вовк
Голова НКРЕ КП
ПОЧИТАТИ

більше про те, як насправді повинні працювати ініціативи енергоефективності можна також в аналітичному дослідженні "DixiGroup" https://goo.gl/NRhG7k

Воно присвячене саме аналізу "теплих кредитів" та потенційного фонду енергоефективності.





3
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Цього тижня не ухвалила ніяких важливих рішень, лиш повернула на друге читання закон про енергоефективність будівель. Депутати підтримують логіку закону – адже це частина комплексної реформи житлово-комунального господарства. Але в них виникло багато питань до деталей. Обіцяють внести зміни і здійснити покращення.
Закон 4149 про енергоефективність будівель закладе основи для того, щоб завдяки професійному аудиту проводити максимально якісну термомодернізацію будівлі, як результат, економити на комунальних послугах. Завдяки підвищенню на один клас енергоефективності ми отримуємо до 25% зменшення споживання. А якщо, наприклад, ми переводимо будівлю з класу F у клас A– вже маємо приклади по Україні, коли економія споживання – 73%

Геннадій Зубко
Віце-прем'єр-міністр України
© Український кризовий медіа-центр за підтримки фонду "Відродження"
Made on
Tilda