Безпілотний літальний апарат запустили в залі Парламенту під час голосування принципово важливого для реформ закону "про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)" №2966-д. Цей закон не лише створює незалежного арбітра, який захищає споживачів та контролює тарифи. Це також вимога ЄС та передумова отримання чималої фінансової допомоги. Це також можливість узаконити теперішню комісію — НКРЕКП.

На необхідності голосування за закон експерти наголошують щоразу перед сесійним тижнем вже півроку. Щоразу розгляд закону переносять, а цього тижня відправили на повторне друге читання. Причина проста — це удар по монополістах і вони мабуть не здадуться так швидко. Депутати про це говорять уже відкрито.

Експерти нагадують про наслідки. http://goo.gl/2kikC6

Єдине, за що Рада проголосувала таки, — це ратифікація Паризьких кліматичних угод. Ці угоди прийшли на заміну так званому "Кіотському протоколу" і їх завдання — спільно знизити викиди вуглецю в повітря, щоб зупинити глобальне потепління. Україна ратифікувала угоди раніше за США та ЄС, але поки що пишатися рано. Зобов'язання передбачають зниження викидів саме в енергетиці, адже ця галузь відповідальна за 75% викидів в Україні. Щоб виконати взяті на себе зобов'язання Україна повинна буде інвестувати в нові технології та визначитися зі стратегією на наступні десятки років: яка електрогенерація нам потрібна?

Стратегію на стільки часу вперед ніхто поки в Україні серйозно не сприймав, і які би стратегії не готувалися Україна завжди продовжувала спалювати вугілля на ТЕС, більшість з яких належить Ринату Ахметову. Як запроваджувати зниження викидів в таких умовах — питання відкрите. Вирішувати треба буде через кілька років. Саме в цьому Україна сильніша за США та ЄС - у відкладенні вирішення питань, які стануть актуальні лише після наступних виборів.

Колонка першого заступника голови парламентського комітету ПЕК Олександра Домбровського та Георгія Гелетухи з біоенергетичної асоціації України, яка пояснює деталі угоди http://goo.gl/pmDkz8

родовжилися словесні баталії щодо ціни на вугілля, які тривають з часу ухвалення рішення про прив'язку ціни до значення біржі в Роттердамі + доставка. До критики експертів та прем'єр-міністра долучився міністр енергетики Насалик, який заявив що ціну треба визначати за даними біржі в Польщі. Втім, і уряд і міністр поки протестують на словах - ціна залишається високою і ми за це вугілля платимо в рахунках за електрику.

Голова НКРЕКП Дмитро Вовк в інтерв'ю "Економічній правді" вперше назвав найбільш правдоподібну причину зростання ціни на вугілля. Він це назвав "чайовими" http://goo.gl/rRaLqJ, хоч насправді йдеться про ціну, яка повинна забезпечити безперебійні поставки антрацитного вугілля, без якого неможливо забезпечити країну електроенергією.

Втім, це не пояснює розміру "чайових" які отримують державні станції, про що продовжують писати журналісти. Ось розслідування видання "Наші гроші" http://goo.gl/AayhWP а ось - журналістів "ТСН" http://goo.gl/pqXTjP про зловживання при закупівлі антрациту державними станціями компанії "Центренерго". Про те, що дату продажу станцій постійно переносять (і як це обурило посла США) ми писали два тижні тому energyreform.uacrisis.org/weekly6

Правда також в тому, що за сьогоднішньої ситуації з "ручним" регулюванням ціни на електрику та вугілля, такі скандали виникатимуть регулярно. А також в тому, що влада повинна не перекидати відповідальність з одного органу на інший, а оприлюднити детальні пояснення — з чого складається оптова ціна на електрику. До дрібних деталей.

Поки що ж стежимо за шоу "Роттердам" уже на телебаченні.

Ефір News One https://goo.gl/Z5VUKh

Для людей чи олігархів - хто виграє від збільшення видобутку власного газу? Експерти які зібралися в Українському кризовому медіа-центрі назвали кілька перешкод для збільшення власного видобутку - нестабільність в країні, високі рентні ставки та відсутність прозорих правили гри. Газові компанії заявили, що готові виділяти кошти для розвитку місцевостей, де ведеться буріння та робити публічними власні видатки - це світовий стандарт звітності. Але щоб отримати все це необхідні знову ж таки зміни до законодавства.

Дискусія доступна тут http://uacrisis.org/ua/44998-gas-2

Знову нічого. Цього тижня декларативні заяви про "необхідність зниження тарифів" ухвалили міські ради не лише Києва але і ще низки міст, зокрема Львова та Дніпропетровська. Як і очікувалося, міста не готові компенсувати зниження з власних бюджетів, тому реального впливу на рахунки рішення не матимуть — лише засвідчать стурбованість депутатів.

Тягар зниження рахунків лягатиме тепер на самих споживачів. Один з варіантів — "теплі кредити" за результативність яких відчиталися в держенергоефективності. Стверджують. що ОСББ які утеплилися змогли зменшити платежі навіть на 400 гривень http://goo.gl/PwzXwt

Підтвердити чи спростувати дані поки немає як, незалежна експертиза звіту якраз на часі — будемо інформувати.

Як і завжди в середині літа потрібно починати стежити за підготовкою до опалювального сезону. Цього року вона буде непростою - все через те ж вугілля, яке надходить з неконтрольованих територій. Прем'єр запевнив, що все під контролем делегацію зі США https://goo.gl/OEfgjG. Міністр енергетики запевнив, що "віялових відключень не буде" але попросив про створення кризового штабу. http://goo.gl/mpTBdW.

Ми ж продовжуємо стежити за накопиченням вугілля та газу на зиму. Крім того, як стало зрозуміло з інтерв'ю виконувача обов'язків директора НЕК "Укренерго" Ковальчука http://goo.gl/xyWGWK також можна стежити за ремонтами енергоблоків атомних станцій і мереж. І так щороку, поки ми нарешті не створимо ринкові умови в енергетиці.