Випуск 7
Енергетичні реформи
Щотижневий підсумок подій та рішень в сфері енергетики
2 - 8 липня
2 - 8 липня
Що важливого відбулося?
Багато галасу навколо тарифів з нульовим результатом. Цього тижня політичні партії з опозиції вирішили перейнятися захистом обурених громадян. Але замість того, щоб вимагати продовження реформ та прозорості у звітуванні, політики вимагали зниження тарифів. Результат – Верховна Рада заблокована і до важливих законопроектів в сфері енергетики і захисту прав споживачів від монополій руки у депутатів буквально так і не дійшли.
1
Дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології у рамках спільного проекту Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Національного екологічного центру України із вивчення ставлення населення України до енергозбереження, енергоефективності та атомної енергетики.
Головна тема – тарифні протести. Красива картинка людей, які вимагали зниження тарифів, та заблокована Верховна рада України ще раз відвернули увагу суспільства від важливих законопроектів, які стояли на порядку денному.
Опозиційні партії домоглися створення тимчасової слідчої комісії (ТСК), яка перейматиметься буцім-то «необґрунтованими тарифами». Будемо оптимістами й сподіваємося, що комісія сфокусується на системних проблемах, в тому числі, обліку тепла та усуненні корупційних ризиків при формуванні тарифів. Саме на це звертають насамперед увагунезалежні експерти http://goo.gl/es69BN .
За найгіршого, звіт ТСК восени стане черговою піар-акцією та підтвердженням для населення аргументу, що «низькі тарифи» і справді можливі в ринковій економіці. Акції протести, що відбулись минулого тижня, можна вважати репетицією подій осені. Очевидно, що тема високих рахунків буде гарячою з настанням опалювального сезону.
І владі і монополістам слід також зважити на те, як пояснювати свої дії. Ще минулорічні опитування показують: люди не вірять новим тарифам і переконані що їх підвищення – це наслідок корупції, а не "передумова реформ".
Опозиційні партії домоглися створення тимчасової слідчої комісії (ТСК), яка перейматиметься буцім-то «необґрунтованими тарифами». Будемо оптимістами й сподіваємося, що комісія сфокусується на системних проблемах, в тому числі, обліку тепла та усуненні корупційних ризиків при формуванні тарифів. Саме на це звертають насамперед увагунезалежні експерти http://goo.gl/es69BN .
За найгіршого, звіт ТСК восени стане черговою піар-акцією та підтвердженням для населення аргументу, що «низькі тарифи» і справді можливі в ринковій економіці. Акції протести, що відбулись минулого тижня, можна вважати репетицією подій осені. Очевидно, що тема високих рахунків буде гарячою з настанням опалювального сезону.
І владі і монополістам слід також зважити на те, як пояснювати свої дії. Ще минулорічні опитування показують: люди не вірять новим тарифам і переконані що їх підвищення – це наслідок корупції, а не "передумова реформ".
Лише маючи повний облік споживання енергії можна перевірити рівень втрат, а тоді і обґрунтованість тарифів, а не навпаки. Дискусія про тарифи є важливою, але вторинною: найважливішою є здатність виміряти і відрегулювати споживання тепла.
Святослав Павлюк
експерт РПР
Повна заява експертів http://goo.gl/kvZDBU
Законопроекти, які повинні були системно вирішити проблеми споживачів (і до розгляду яких Рада знову не дійшла)
№4493 "Закон про ринок електричної енергії" покликаний створити справжні ринкові умови за європейським зразком в секторі електроенергетики. Це не лише дозволить Україні інтегруватися в Європейську енергомережу замість російської, але і зніме ціноутворення на електроенергію (а відтак і на вугілля) з "ручного" режиму
№2966-д* "Закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" дозволить забезпечити незалежний і професійний моніторинг та регулювання енергетичних ринків, відкрити шлях до конкуренції на них. Незалежний регулятор повинен захищати споживача від постачальників-монополістів і потребує довіри від усіх учасників ринку – саме це закладено в законопроект.
№4840 "Закон про розкриття інформації у видобувних галузях" покликаний зробити публічною максимальну кількість інформації щодо прибутків та платежів компаній, які видобувають нафту, газ чи вугілля. Під світлом публічності схеми, які зараз розслідує НАБУ та прокуратура, стануть просто неможливими.
Повна заява експертів http://goo.gl/kvZDBU
№4493 "Закон про ринок електричної енергії" покликаний створити справжні ринкові умови за європейським зразком в секторі електроенергетики. Це не лише дозволить Україні інтегруватися в Європейську енергомережу замість російської, але і зніме ціноутворення на електроенергію (а відтак і на вугілля) з "ручного" режиму
№2966-д* "Закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" дозволить забезпечити незалежний і професійний моніторинг та регулювання енергетичних ринків, відкрити шлях до конкуренції на них. Незалежний регулятор повинен захищати споживача від постачальників-монополістів і потребує довіри від усіх учасників ринку – саме це закладено в законопроект.
№4840 "Закон про розкриття інформації у видобувних галузях" покликаний зробити публічною максимальну кількість інформації щодо прибутків та платежів компаній, які видобувають нафту, газ чи вугілля. Під світлом публічності схеми, які зараз розслідує НАБУ та прокуратура, стануть просто неможливими.
Повна заява експертів http://goo.gl/kvZDBU
2
Жодного зобов'язання в сфері реформ енергетики в рамках угоди про асоціацію з ЄС Україна не виконала. Такими є висновки моніторингу виконання Угоди про асоціацію за 2014 — I-півріччя 2016 року.
Повний документ http://goo.gl/3nCdfX
Ось цитата з документу, підготованого групою українських експертів.
Повний документ http://goo.gl/3nCdfX
Ось цитата з документу, підготованого групою українських експертів.
"Найбільший прогрес досягнуто у газовій сфері, тоді як зміни у секторах електроенергетики та енергоефективності є фрагментарними і значно відстають від графіку, визначеного зобов'язаннями України перед Енергетичним Співтовариством.
Національне законодавство, що регулює ринок газу, було в більшості адаптоване до вимог 3-го Енергетичного пакету ЄС після прийняття рамкового Закону України №2250 «Про ринок природного газу. Також була прийнята переважна більшість вторинного законодавства, яке є необхідним для проведення реальної реформи газового сектору в Україні. Водночас, повна імплементація європейських норм відбудеться лише після прийняття законодавства, що регулюватиме право власності у сегменті газорозподільчих мереж, створення незалежного Регулятора на ринку та завершення розділення НАК «Нафтогаз».
Регулювання ринку електроенергії досі відбувається за старою моделлю, яка допускає значні викривлення ринкового механізму і несумісна з рамковим законодавством ЄС. Наразі процес переходу ринку електроенергії в Україні на правила 3-го Енергопакету ЄС зупинився на етапі ухвалення рамкового проекту закону №4493 «Про ринок електричної енергії України».
Адаптація законодавства у сфері енергоефективності почалася у зворотному порядку: була прийнята низка законодавчих актів вторинного законодавства на фоні відсутності базового рамкового закону. Так, один з законопроектів «Про енергоефективність» – досі знаходиться у стадії розробки у Кабінеті Міністрів, а інший – «Про енергетичну ефективність будівель» – більше року перебуває на розгляді у Верховній Раді".
Національне законодавство, що регулює ринок газу, було в більшості адаптоване до вимог 3-го Енергетичного пакету ЄС після прийняття рамкового Закону України №2250 «Про ринок природного газу. Також була прийнята переважна більшість вторинного законодавства, яке є необхідним для проведення реальної реформи газового сектору в Україні. Водночас, повна імплементація європейських норм відбудеться лише після прийняття законодавства, що регулюватиме право власності у сегменті газорозподільчих мереж, створення незалежного Регулятора на ринку та завершення розділення НАК «Нафтогаз».
Регулювання ринку електроенергії досі відбувається за старою моделлю, яка допускає значні викривлення ринкового механізму і несумісна з рамковим законодавством ЄС. Наразі процес переходу ринку електроенергії в Україні на правила 3-го Енергопакету ЄС зупинився на етапі ухвалення рамкового проекту закону №4493 «Про ринок електричної енергії України».
Адаптація законодавства у сфері енергоефективності почалася у зворотному порядку: була прийнята низка законодавчих актів вторинного законодавства на фоні відсутності базового рамкового закону. Так, один з законопроектів «Про енергоефективність» – досі знаходиться у стадії розробки у Кабінеті Міністрів, а інший – «Про енергетичну ефективність будівель» – більше року перебуває на розгляді у Верховній Раді".
3
Минулого тижня (після виходу попереднього випуску тижневика http://energyreform.uacrisis.org/weekly6 ) Кабінет міністрів України нарешті ухвалив рішення про те, як маюь розділити державного монополіст – НАК «Нафтогаз України». За європейськими правилами в одних руках не може бути торгівля і транспортування газу – це зупиняє конкуренцію. Про формат розділення сперечалися дуже довго –нарешті ухвалили, що від НАК «Нафтогаз України» необхідно відділити газотранспортну систему та газові сховища. Транзитна труба перейде під опіку Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Там вже почали обговорювати деталі з європейським "Енергетичним співтовариством", яке допомагає державі побудувати новий ринок. Але суто з формальної точки зору це рішення - лише на папері. Поки. В життя його будуть впроваджувати тільки після завершення судових суперечок з Газпромом.
Аналітична записка DixiGroup (з картинками) щодо необхідності розділення НАК "Нафтогаз України" http://goo.gl/Wn4gDH
Аналітична записка DixiGroup (з картинками) щодо необхідності розділення НАК "Нафтогаз України" http://goo.gl/Wn4gDH
Затверджена модель стала компромісним варіантом між пропозицією Міненерговугілля, що залишала за «Нафтогазом України» лише функцію трейдера, та варіантом самого «Нафтогазу», який пропонував відділити лише транспортну функцію (заливши функцію видобутку й продажу - прим. УКМЦ). Також обрана модель врахувала зауваження секретаріату Енергетичного Співтовариства.
Тарас Ткачук
Аналітик DixiGroup
Що зміниться
для споживача?
для споживача?
Нічого. Парад заяв політиків щодо тарифів насправді нічого не змінить для споживача. Треба лише уточнити заяви кількома питанням.
Ось, приміром, заява Київміськради про запровадження мораторію на підняття тарифів http://goo.gl/UmciPU
Насправді ж, йдеться про те, що за киян мають сплатити мешканці інших областей та країн.
Як так вийшло?
1) Київрада ухвалює рішення, що тарифи на тепло піднімати не можна.
2) При цьому газ, із якого тепло вироблятимуть взимку, все одно коштує дорого, бо Кабмін встановив однакову ціну для населення, підприємств та теплокомуненерго
3) Це означає, що компанія «Київенерго» - постачальник тепла - з дорогого газу буде виробляти дешеве тепло.
4) «Київенерго» - приватна компанія, власник не буде покривати різницю між собівартістю виробленого тепла та тарифом, за яким це тепло постачатиме мешканцям. За законом різницю повинен покрити місцевий бюджет Києва - про це свого часу говорив меру Кличко віце-прем'єр Павло Розенко. Але в рішенні Київради не сказано ні слова про зміни до бюджету міста.
5) Фактично це означає, що борги за газ перед постачальником - НАК «Нафтогаз України» зростатимуть.
5) НАК «Нафтогаз України» відключити газ киянам взимку навряд чи зможе. Доведеться шукати гроші на покриття дефіциту, який виникне.
6) Або в якийсь спосіб з бюджету (тобто з кишені кожного). Або з прибутку (який теж наш, тобто всіх громадян)
7) Або брати кредити в ЄБРР на закупівлю газу (перемовини вже ведуться)
Таким чином за киян мають заплатити мешканці інших областей та країн – таким буде наслідок рішення Київської міської ради.
Ось, приміром, заява Київміськради про запровадження мораторію на підняття тарифів http://goo.gl/UmciPU
Насправді ж, йдеться про те, що за киян мають сплатити мешканці інших областей та країн.
Як так вийшло?
1) Київрада ухвалює рішення, що тарифи на тепло піднімати не можна.
2) При цьому газ, із якого тепло вироблятимуть взимку, все одно коштує дорого, бо Кабмін встановив однакову ціну для населення, підприємств та теплокомуненерго
3) Це означає, що компанія «Київенерго» - постачальник тепла - з дорогого газу буде виробляти дешеве тепло.
4) «Київенерго» - приватна компанія, власник не буде покривати різницю між собівартістю виробленого тепла та тарифом, за яким це тепло постачатиме мешканцям. За законом різницю повинен покрити місцевий бюджет Києва - про це свого часу говорив меру Кличко віце-прем'єр Павло Розенко. Але в рішенні Київради не сказано ні слова про зміни до бюджету міста.
5) Фактично це означає, що борги за газ перед постачальником - НАК «Нафтогаз України» зростатимуть.
5) НАК «Нафтогаз України» відключити газ киянам взимку навряд чи зможе. Доведеться шукати гроші на покриття дефіциту, який виникне.
6) Або в якийсь спосіб з бюджету (тобто з кишені кожного). Або з прибутку (який теж наш, тобто всіх громадян)
7) Або брати кредити в ЄБРР на закупівлю газу (перемовини вже ведуться)
Таким чином за киян мають заплатити мешканці інших областей та країн – таким буде наслідок рішення Київської міської ради.
Які теми потрібно відстежувати ?
Заяви політиків щодо тарифів
Відстежувати їх буде неважко - вони будуть усюди. Важко буде розібратися, що за цими заявами приховане – стежте за коментарями незалежних експертів в прес-центрі УКМЦ. Баланс необхідно буде шукати самому.
Порядок денний парламенту
Наступний тиждень - сесійний. І знову потрібно слідкувати за діями депутатів - чи здатні вони будут ухвалити рішення з просування реформ. Про що йдеться - згадано саме в цьому дайджесті.
Що не пропустити почитати?
Відео та аудіо
© Український кризовий медіа-центр
ФОТО для обкладинки Українські Новини
ФОТО для обкладинки Українські Новини
