Український кризовий медіа центр : remaRker

ДОРОГИЙ ДЕШЕВИЙ ГАЗ

Осінь - час коли на нас чекають запальні політичні дискусії щодо тарифів на газ та тепло. Частина політиків вимагатиме повернення "дешевого газу". Інша стверджуватиме, що це — неможливо. Ми зібрали кілька фактів та цифр, які дозволять краще зрозуміти, що саме ці політики говорять.
"ДЕШЕВИЙ" ГАЗ
"Дешевий" газ населення ніколи не був насправді дешевим. Ми завжди сплачували його повну вартість, тільки не в платіжках а через втрати державного бюджету.
Ось кілька наслідків політики "дешевого газу".
Як витратити 152 мільярди гривень бюджетних коштів?

2014 — при "дешевому" газі,

2016 — при "дорогому".
"ДЕШЕВИЙ ГАЗ": ПРОБЛЕМА № 1

«Газу українського видобутку», який ніби-то мав йти на потреби населення ніколи не вистачало. https://goo.gl/HR7VVF

Різниця всі роки покривалася з бюджету країни. Це гроші, які неможливо повністю проконтролювати. Повернення до "дешевого газу" означатиме, що різницю знову необхідно покривати з бюджету. На малюнку — два способи витратити одну і ту саму суму грошей. В 2014 — при "дешевому" газі, в 2015 — при "дорогому"

Як працювала схема "здешевлення газу" для споживача можна побачити ще на цій інфографіці http://goo.gl/RWCjsL
"ДЕШЕВИЙ ГАЗ": ПРОБЛЕМА № 2

"Дешевим" газ був частково завдяки "українському видобутку". Це гарно звучить на рівні гасел (газ же належить усім). Втім, в реальності це працювало інакше. Державні компанії не отримували коштів на інвестиції і об'єм видобутку падав. https://goo.gl/FxHV8v

Натомість з'являлися компанії, які заробляли на "різниці", в тому числі на суперечливих угодах з державними видобувниками. Схеми прості, і проконтролювати їх було нереально. Ось детальні схеми, як це працювало, ретельно описані "DixiGroup" і http://goo.gl/jW7oLJ
"ДЕШЕВИЙ ГАЗ": ПРОБЛЕМА № 3

18 мільярдів гривень – це борги підприємств, що виробляють тепло, перед державним НАК «Нафтогаз» за спожитий газ.

"Теплокомуненерго" – підприємства, які виробляли дешеве тепло з дорогого газу. Просте "зменшення тарифів" означатиме накопичення боргів, які комусь треба буде сплачувати. Наприклад, місцевій владі.

На це можна закрити очі на якийсь час, відкладаючи рішення проблеми. Про покращення якості послуг та ефективності таких підприємств не йтиметься взагалі.
"ДЕШЕВИЙ ГАЗ": ПРОБЛЕМА № 4

Використання ціни на газ для досягнення політичних цілей вкрай збиткова політика в тривалій перспективі.

З точки зору бізнесу це можна яскраво побачити на прикладі РАО "Газпром". Політизація ціни призвела до того, що Європа поволі шукає альтернативу російському газу.

Це довгий процес, але цифри капіталізації російського гіганта показують, що він не у найкращому стані.
"ДОРОГИЙ ГАЗ"
Ринкова ціна на газ сама по собі не вирішить проблеми енергетики, якості послуг, конкуренції та боротьби з корупцією. Вона лише зробить боротьбу за ринкову систему ваємовідносин можливою. Ми розпочали реформи, але щоб їх завершити потрібно ухвалити цілу низку законів та рішень уряду.
КРОК 1: ЄВРОПЕЙСЬКІ ПРАВИЛА

Ринкові умови в енергетиці як спосіб захисту від російського впливу – європейська практика і українське зобов'язання в рамках міжнародних угод. Тричі уряди України обіцяли запровадження єдиної ціни: Тимошенко в 2008 Азарова в 2010 і Яценюка в 2015

Щоб стати членом європейського енергетичного ринку необхідно ухвалити пакет законодавства з приєднання то Європейського енергетичного співтовариства.

Ось, до речі, детальна інфографіка від "DixiGroup", яка пояснює, чим корисні європейські правила для споживача http://goo.gl/B8hsFL
Дані Міністерства регіонального розвитку
КРОК 2: ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ

Більш як половина газу в Україні використовується неефективно. Ніхто не має стимулу економити, коли газ є дешевим. Програми утеплення та енергоефективності, проекти створення ОСББ дозволять перестати обігрівати "повітря".

Щоб проекти енергоефективності почали працювати по всій країні потрібно, щоб субсидії можна було використовувати не лише на оплату послуг але і на утеплення. Для цього потрібен механізм монетизації субсидій та робота фонду енергоефективності, який планує створити уряд.

Ось яких результатів можна досягнути, якщо займатися енергоефективністю системно і довго http://goo.gl/vaiXGW
КРОК 3: КОНКУРЕНЦІЯ

Щоб люди отримали чесну ціну, яку призначає ринок а не уряд, необхідно щоб кожен споживач мав вибір. Це не означає, що до Вас тягнутимуть 18 газових труб. Правила, що діють в ЄС, передбачають просту річ: постачанням газу та транспортуванням до споживача займаються різні організації. І газотранспортне підприємство повинне давати доступ різним трейдерам. Так з'являється конкуренція.

Щоб її запустити мало ухваленого закону "Про ринок газу". Необхідний ще пакет законів, які зупиняють в парламенті представники газового лобі.
КРОК 4: КОНТРОЛЬ НАД ПОСТАЧАЛЬНИКОМ

Місцева влада, журналісти, активісти повинні поставити під контроль тарифоутворення постачальників-монополістів. Для цього необхідна поява повноцінного регулятора, який захищатиме споживача.

Щоб він заіснував депутати мають домовитися. Натомість вони вже більше року критикують регулятора, що існує, але не голосують підтриманий громадськими активістами та експертами закон.


Ось, що цей закон повинен дати для споживача https://goo.gl/iT7TKJ
Ціна на газ –лише невелика частина реформування всієї енергетики України. Реформа, яка зупинилася на півдорозі, не дасть результату, відчутного споживачеві.

Саме тому необхідно уважно стежити за процесом реформування та ставити під сумнів як заяви про #перемогу так і обурення щодо #зради. І формувати власну точку зору.

Український кризовий медіа-центр за сприяння фонду "Відродження" восени цього року готує інформаційний проект, який відстежує хід реформ в енергетиці.

Підписуйтесь на оновлення сторінки, щоб мати свіжу та незалежну інформацію.

https://www.facebook.com/EnergyreformUA/

Проект Українського кризового медіа-центру та міжнародного фонду "Відродження"
© Український кризовий медіа-центр / студія інфографіки Remarker
проект комунікації реформ підтримується міжнародним фондом "Відродження"
Made on
Tilda