Новина тижня – офіційна заява щодо «викриття злочинного угруповання», яке обкрадало державу на видобутку газу. Йдеться про схему виведення мільярдів коштів через так звані «договори спільної діяльності» з компанією ПАТ «Укргазвидобування». Про підозру організатору корупційної схеми, чинному народному депутату Олександру Оніщенку, оголосив директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник під час спільного брифінгу з керівником спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким. https://goo.gl/q8zxN5
Схеми крадіжки газу ніколи не були таємницею для експертів, частина з них була (чи є) можливою саме через різні ціни на газ. DiXi Group cвого часу зробили ілюстрований каталог схем виведення коштів. http://goo.gl/qppQtP

Якщо Оніщенка вдасться притягнути до кримінальної відповідальності, це буде сильний сигнал, що уряд і справді взмозі розібратися в заплутаних схемах й перекрити їх.

На тлі цих новин новий менеджмент ПАТ «Укргазвидобування» всіляко намагається демонструвати, що його підходи – прозорі та ефективні. У великому і дорогому тендері на проведення 100 гідророзривів взяли участь 9 компаній, серед яких переважна більшість представлена міжнародними корпораціями. Логіка проста: там де конкуренція, немає місця для корупції. Якщо тендер дійде кінця, то стане прикладом справді здорових закупівель в Україні. Щоправда, за його ходом стежать дуже уважно. По-перше, він все-таки не використовує систему РrоZorro. А, по-друге, кількість «гідророзривів» - нечувана поки в Україні.

Втім, перевірити поки ми не зможемо. Тендер намагаються зірвати http://goo.gl/J5Grbx

Взагалі боротьба з корупцією стає основною темою більшості заяв у сфері енергетики. При цьому заяв багато, а реальних кроків з реалізації реформ поки не можна назвати. Бо в переважній більшості на заваді стає відсутність ринкових умов, які і знищують підґрунтя для крадіжок та зловживань.

Володимир Гройсман, прем'єр-міністр, вкотре заявив про необхідність боротьби з корупцією при підключенні до електромереж. Проблема давня – середній та великий бізнес стогне від штучно створених бар'єрів при підключенні до електрики, які створюють монополісти.
http://goo.gl/WiZSdx

Системне вирішення проблеми прописане в проекті нового Закону України «Про ринок електричної енергії», але депутати до нього так і не дійшли, незважаючи на заклики іноземних партнерів та обіцянку спікера Андрія Парубія на засіданні Національної ради реформ. Що стало причиною – тиск з боку олігархів чи запланований футбольний матч – невідомо.

В корупції звинувачують і регулятора: на профільному комітеті Верховної Ради України з питань ПЕК знову поверталися до питання ціни на вугілля, яка тепер прив'язана до міжнародного індексу (ціна плюс доставка до України). Андрій Герус, колишній член НКРЕКП наполягає, що ціна, встановлена Комісією, завищена, і на ній заробляють монополії та держпідприємства в нечесний спосіб https://goo.gl/zJ5OPP

Дмитро Вовк, чинник голова НКРЕКП переконаний, що ціна встановлена за об'єктивною формулою та методикою, є більш чесною за попередню. Адже більше не залежить від рішень ухвалених «вручну», а також дозволить шахтам припинити вимагати постійних вливань з бюджету http://goo.gl/YBTkLT

Розмова була би значно простішою, якби в Україні існував справді незалежний від політичного впливу регулятор. Ось уже місяць громадські організації використовують всі можливості нагадати про його необхідність його роботи http://goo.gl/Lz5hHM

Втім, депутати так і не змогли проголосувати за закон про Національну комісію з регулювання енергетики,

Поки депутати сперечалися про ціну на вугілля, експерти галузі шукали вихід з катастрофічної ситуації, яка склалася з шахтами. Про необхідність приватизації державних видобувних компаній, закриття неефективних шахт говорять вже десятки років, але реальних кроків ніхто так і не здійснив. Усі минулі роки державні дотації на шахти були способом виведення грошей з бюджету. Наразі дотацій не виділяють, але повноцінний план реформ в галузі досі навіть не винесений на обговорення в Кабінет Міністрів. Експерти знову нагадують владі, що проблема, яку не вирішують, стає все більш жорсткою http://uacrisis.org/ua/44212-coal

А тим часом розвинуті країни уже на кілька кроків попереду України. Останні дослідження показують, що світ повинен якомога швидше взагалі відмовитися від вугілля, якщо хоче досягнути цілей Паризької угоди і зменшити кількість шкідливих викидів http://goo.gl/JBRK9J

Чергові запитання щодо корупційних схем ставлять журналісти, які відстежують тему закупівель вугілля державною компанією ПАТ «Центренерго». На початку тижня опубліковано розслідування «Економічної Правди» http://goo.gl/d9OyNl На цьому ж ресурсі пізніше з'явилися матеріали щодо закупівель вугілля в швейцарських фірм http://goo.gl/N3KIzq

Журналісти «Української Правди» регулярно піднімають питання з приводу походження вугілля, яке спалюють дві з трьох станцій компанії. Адже Трипільська та Зміївська ТЕС працюють на антрациті, який видобувається в зоні АТО (або імпортується з Росії чи з ПАР). Такий самий антрацит спалюють і електростанції компанії ДТЕК, але вони приватні, і походження палива викликає менше запитань.

Власне, приватизація ПАТ «Центренерго» – найкраще щеплення від корупції, уряд Яценюка навіть оголошував про готовність продати компанію вже цього року, акції навесні передали Фонду держмайна України. Але Фонд переніс продаж на наступний рік. Наразі говорять про реалізацію станцій окремо. Кажуть, що можуть знайти покупця тыльки на дві ТЕС, які знаходяться в Київській і Харківській областях. Вуглегірською станцією, з даху якої видно лінію дотику з непідконтрольними територіями, ніхто з інвесторів поки не цікавиться. http://goo.gl/wniMZD

Найбільш корисна новина залишилася поза межами уваги медіа. Не дивно, важко на себе приміряти ухвалення ДСТУ ISO 50006:2016 (ISO 50006:2014, IDT) «Системи енергетичного менеджменту. Вимірювання рівня досягнутої/досяжної енергоефективності з використанням базових рівнів енергоспоживання та показників енергоефективності. Загальні положення та настанова;»

За цим магічним формулюванням приховуються стандарти ефективного використання енергії, які, наприклад, дозволили місту Долина Івано-Франківської області підготуватися до підвищення ціни на газ задовго до того, як це стало дійсністю. Міська влада Долини впроваджувала стандарти енергоефективності на всіх можливих рівнях: тут утеплені садочки та лікарні, залучалися всі можливі кошти під інвестиційні програми. Коли грошей не було, ефект приносив навіть моніторинг. На кожному комунальному підприємстві є свої «енергоменеджери», і неощадливі керівники ризикували навіть звільненням.

Результати вражають – тільки запровадження моніторингу принесло зниження витрат на 20%. За останні кілька років сума грошей, залучених на енергоефективні проекти оцінюється в 50 мільйонів гривень, в той час як максимальний річний бюджет розвитку міста – 5 мільйонів.

Власне, досягнути таких результатів дозволили не лише «стандарти» – Долина стала першим містом, яке підписало так звану «Угоду мерів», за якою адміністрація отримувала технічну допомогу від ЄС. Йдеться не стільки про гроші, скільки про експертів та технології. Ті, хто вміє економити, може легко знайти інвестиції. Це означає, що вимагати покращення ситуації з високими рахунками можна не лише в Порошенка але і в місцевої влади. Місцева влада, яка це розуміє, уже планує наступні кроки, об'єднавшись в асоціацію «Енергоефективні міста» http://enefcities.org.ua//